Ця онлайн-лекція, організована спільно з Українським інститутом з прав людини, стала восьмою з серії тих, що присвячені різним аспектам перехідного правосуддя, міжнародного гуманітарного та кримінального права, які УГСПЛ організовує у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим за підтримки Програми USAID «Права людини в дії». Від адвокатки, правозахисниці, омбудсмена (2012-2018 рр) Валерії Лутковської учасники вебінару дізналися про репарації, досвід держав, які пережили або переживають конфлікт, та вибудовану систему репарацій в українській концепції перехідного правосуддя.

Перехідне правосуддя покликане захистити права людини та подолати наслідки збройного конфлікту на території України. 4 обов’язкові елементи перехідного правосуддя, які мають працювати у комплексі (притягнення винних до відповідальності, відшкодування шкоди жертвам конфлікту, право знати правду і гарантії неповторення) також вже  відображені в українській моделі перехідного правосуддя, до розробки якої долучилася УГСПЛ. Наразі цю концепцію доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції ТОТ Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

Правозахисники припускають, що жодна форма відшкодування шкоди, ймовірно, не буде задовільною для потерпілих від конфлікту, який сьогодні ми маємо в Україні. Який би режим перехідного правосуддя не був прийнятий і як би не розроблялися програми репарацій для супроводу жертв конфлікту, і вимоги справедливості, і диктат миру вимагають компенсацій потерпілим.

При цьому одразу виникає одне з ключових питань: кого потрібно вважати жертвою збройного конфлікту? Основа правового поняття жертви злочину встановлена Декларацією основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою 1985 р. Відповідно до п. 1 цієї Декларації “жертви” – особи, які індивідуально чи колективно отримали шкоду, включаючи фізичні чи психічні травми, емоційні страждання, економічні втрати або суттєве погіршення їх основних прав через дії чи бездіяльність, які порушують кримінальне законодавство, що діє в межах держав-членів, включаючи закони, що передбачають злочинне зловживання владою.

«У рамках роботи робочої групи з питань реінтеграції ми стикалися з запитанням, кого відносити до поняття “жертва” конфлікті, який триває сьогодні на території України. Ми дійшли згоди стосовно того, що жертвами є фактично все населення України. Зрозуміло, що жертви – ті, хто втратили своїх рідних, ті, хто потерпали від насильства та жорстокого поводження з боку бойовиків, ті, хто втратили свої домівки і були змушені переїхати на підконтрольну Україні територію або іншу, щоб вберегти своє життя. Але жертвами є ті, хто ніколи безпосередньо не стикався з цим конфліктом», – зазначила Валерія Лутковська на вебінарі.

Базовим принципом, що регулює репарацію, є restitutio in integrum або «повна реституція». Ця назва випливає з ідеї, що репарація має намагатись повернути жертву злочину до стану, який існував до злочину. Це є неможливим в деяких ситуаціях (зокрема, в справах, в яких йдеться про втрату життя або про тілесні ушкодження) та є досить проблематичним в інших справах, таких, як катування, сексуальне насильство, злочини, які не мають конкретного монетарного визначення. Традиційно суди застосовують грошовий підхід до визначення репарацій у цих справах, виходячи виключно з присудження грошової компенсації за всі економічно оцінені збитки внаслідок порушення.

Відшкодування, визначене таким чином, не може обмежуватися встановленими законом визначеннями максимальних сум компенсації або будь-яким підрахунком, який випливає із суворої оцінки збитків. Особа чи особи, відповідальні за шкоду, включаючи державу, не можуть обмежувати свою відповідальність лише виплатою коштів, якщо на меті прийняти рішення щодо повної реституції.  Однак, навіть якщо теоретично таку шкоду можна було б оцінити фінансово, на практиці зрозуміло, що у багатьох випадках, особливо стосовно фізичної шкоди, такий підхід для більшості жертв є незадовільним.

Тож як відбувається репарація в країнах, в яких збройний конфлікт закінчився або ще триває, та який іноземний досвід може перейняти Україна для власної концепції перехідного правосуддя – дізнавайтеся з відеозапису вебінару.

Презентацію до вебінару Валерії Лутковської можна завантажити тут: https://cutt.ly/eyQuWoC. З озвученим на вебінарі дослідженням Валерії Лутковської та Жанни Лук’яненко «Порівняльний аналіз та рекомендації Україні щодо репарацій та статусу документів, виданих на тимчасово окупованій території» можна ознайомитися тут: https://cutt.ly/RyQQtLT.

Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини  у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Записи вебінарів ви можете переглянути за посиланнями:

1 – Докторка права, професорка з міжнародного кримінального права Копенгагенського університету (Данія) Ірина Марчук розповідала про іноземний досвід перехідного правосуддя: https://cutt.ly/XylPSJB.

2 – Адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський присвятив годину змішаному суду, який в Україні може стати ефективним механізмом притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів: https://cutt.ly/yylPNYn.

3 – Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич на вебінарі говорив про застосування міжнародного гуманітарного права, поняття збройних конфліктів та їх класифікацію: https://cutt.ly/HylP7Vr.

4 – Аналітикиня, експертка з питань нормотворення УГСПЛ Олена Семьоркіна розповіла про міжнародні підходи до відновлення довіри до влади як складової гарантій неповторення порушень прав людини (у рамках четвертої складової перехідного правосуддя): https://cutt.ly/EylAuBe.

5 – Начальник управління Прокуратури АРК Євген Комаровський сконцентрував увагу учасників на перехідному правосудді в роботі правоохоронців: https://cutt.ly/xylAjgj.

6 – Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розповідав про міжнародні злочини (злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії): https://bit.ly/35IPGEf.

7 – Катерина Бусол з Chatham House, Robert Bosch Stiftung Academy Fellow присвятила лекцію регіональним та історичним аспектам комісій з встановлення істини: https://cutt.ly/IyQWJOP.

Після завершення суворих карантинних заходів УГСПЛ планує подовжити обговорення аспектів перехідного правосуддя з правниками в рамках регіональних зустрічей.

Серія вебінарів, присвячена різним аспектам перехідного правосуддя та міжнародному гуманітарному і кримінальному праву, стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.