Від початку збройної агресії РФ та появи кількох мільйонів переселенців, правозахисні організації, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), почали займатися захистом прав внутрішньо переміщених осіб та супроводом судових справ. Особливо багато останніх у прифронтових районах Донецької та Луганської областей.

Артем Безрук, координатор приймальні УГСПЛ в місті Покровськ, розповідає про найпоширеніші проблеми, які виникають у переселенців під час звернення до суду, на прикладі встановлення факту смерті громадянина на непідконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей.

«Свідоцтво про смерть, видане на тимчасово окупованій території, є недійсним, тобто не визнається державними органами України. Єдиний можливий спосіб підтвердження факту смерті особи на окупованій території – це відповідне рішення суду про встановлення факту смерті», – пояснює юрист.

Для цього спочатку потрібно скласти заяву та зібрати необхідні докази. Потім подати заяву до суду та отримати рішення. Далі – передати рішення до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану та отримати свідоцтво про смерть українського зразка.

«Не зважаючи на існування досить простого алгоритму, ця процедура не завжди легка», – попереджає Безрук. Він пропонує детальніше розібрати головні проблеми, з якими стикаються люди, та як різні суди реагують на подібні заяви.

По-перше, це різне ставлення суддів до доказів, які надають заявники та юристи.

«З нашої практики у Донецькій області, Краматорський міський суд та Костянтинівський міськрайонний суд, посилаючись на ст. 95 ЦПК України, вимагають від заявників оригінали документів: свідоцтва про смерть, довідки про причину смерті та лікарські свідоцтва про смерть. Але не завжди людина в змозі надати оригінали документів, тому що існують проблеми з їх перевезенням через лінії зіткнення: люди бояться вивозити документи з окупованої території до України через проблеми з правоохоронцями. Крім того, деякі суди не повертають оригінали документів, тож люди бояться залишитися взагалі без документів», – говорить правник. Одного разу Димитровський міський суд виніс ухвалу, де зобов’язав надати свідків, які були присутні на похоронах.

По-друге, різниця час на винесення рішення суду. Так, справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Проте термін «невідкладно» у кожній конкретній ситуації може трактуватися по-різному – все залежить від завантаженості судді та дня подачі заяви. Інша справа – отримувати рішення поштою. Нині у канцеляріях судів недостатньо поштових марок, тому людина може чекати лист понад три тижні. Це особливо незручно для людей, які за цим рішенням виїздять з окупованих територій.

Але найбільша проблема – це сплата судового збору. «Наразі не має конкретної статті чи постанови, або рішення Верховного Суду, відповідно до яких усі заяви про встановлення факту смерті звільняються від сплати судового збору», – розповідає Безрук.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є чіткий перелік випадків, коли можна звільняти від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Йдеться про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно. Водночас за рішенням Верховного Суду касаційної інстанції  № 243/12928/18, якщо особа має намір встановити факт смерті на окупованій території, і ця смерть не пов’язана з пораненням, загибеллю тощо, то в такому випадку заявник має сплатити судовий збір. Однак він не позбавлений права подати до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Артем Безрук, координатор приймальні УГСПЛ в місті Покровськ Донецької області, хоча і визнає, проблем багато, але закликає громадян звертатися до юристів правозахисних організацій. Водночас українська держава має доопрацювати юридичні механізми, аби оформити документи для мешканців ОРДЛО було простіше, і не зникало бажання отримувати українські документи.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.