Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) випустила черговий огляд із тематичної серії видань «Реабілітація жертв конфлікту», яка присвячена захисту прав уразливих верств населення в умовах триваючого збройного конфлікту. Цього разу аналізувалася робота місцевої влади Луганської області з реабілітації жертв конфлікту, які проживають на цій території. Також огляд містить рекомендації органам місцевого самоврядування стосовно адаптації програм соціальної підтримки до потреб постраждалого населення.

З початку збройного конфлікту на сході України та тимчасової окупації Криму Українська Гельсінська спілка з прав людини здійснює регулярний моніторинг дотримання прав людини в умовах збройної агресії РФ проти України.

Головним аспектом, на який постійно звертають увагу правозахисники, – відсутність дієвих механізмів соціально-правового захисту і системи реабілітаційних послуг (медична та фізична реабілітація, психологічна реабілітація та допомога, надання допоміжних засобів) для громадян, які постраждали від війни: внутрішньо переміщенні особи, мешканці «сірих» зон, колишні військовослужбовці. Традиційна система охорони здоров’я виявилася не здатною швидко реагувати на нові виклики та суттєво змінюватися в умовах сучасних реалій, тож цивільні особи, що страждають на посттравматичний розлад, отримали контузії та поранення, набули важких захворювань, здебільшого залишилися сам на сам зі своїми проблемами, і лише невелика їх кількість намагається довести зв’язок ушкодження свого здоров’я з військовими подіями, розраховуючи хоча б на отримання соціальних виплат.

В умовах децентралізації місцеві органи влади отримали біль широкі повноваження1, у тому числі й бюджетні, щоб діяти в інтересах членів своїх громад, тому виявилося цікавим здійснити моніторинг системи реабілітаційних послуг саме на рівні громади – в Луганській області. Відповідно, вельми актуальним було проведення моніторингу системи реабілітаційних послуг саме на рівні громади – у Луганській області та аналізу того, як здійснюється місцевою владою реабілітація жертв конфлікту.

Впродовж березня-травня 2021 фахівці ГО «Правозахисна Група «СІЧ» та громадських організацій Станиці Луганської, Щастя, Попасної проводили опитування серед місцевих мешканців, внутрішньо переміщених осіб і учасників бойових дій, які мешкають в Луганській області. Впродовж червня-липня 2021 відбувався аналіз інформації, отриманої на письмові запити, та з відкритих джерел щодо забезпечення заходів медичної, соціальної й психологічної реабілітації даної цільової групи, оцінки їх потреб, забезпечення допоміжними засобами, надання компенсацій за рахунок місцевих бюджетів, регіональних та місцевих програм, звітів про їх виконання.

Загалом у опитуванні взяли участь 88 з числа цивільних та демобілізованих учасників бойових дій, які отримали травми чи порушення здоров’я внаслідок бойових дій.

Опитування відбулось в таких населених пунктах Лугансько області: Щастя, Попасна, Станиця Луганська, Гырське, Старобільск, Рубіжне, Лисичанськ, Троїцьке.

Дослідники сфокусували увагу на таких двох ключових проблемах:

– перешкоди в отриманні реабілітаційних послуг цивільними особами, які набули порушень здоров’я як до набуття інвалідності, так і після набуття інвалідності;

– перешкоди у встановленні інвалідності та наданні відповідних послуг, пов’язаних з інвалідністю.

Пропонуємо ознайомитись з аналітичним оглядом “Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати Луганська область? , який надає можливість простежити за більшістю проблемних аспектів надання реабілітаційних послуг в Луганській області – від отримання послуг від часу набуття порушень здоров’я та оцінки потреб до отримання реабілітаційних послуг.

Висновки:

• місцеві ініціативи з формування системи реабілітації, яка б враховувала виклики, пов’язані із наслідками збройного конфлікту в Луганській області є недостатніми, як не має й офіційних статистичних даних щодо цивільних осіб, які набули ушкоджень здоров’я через військовий конфлікт;
• на даний час виявлена відсутність конструктивної та всебічної взаємодії, обмін інформацією та статистичними спостереженнями між різними установами та відомствами як в регіонах, так і між центральними органами виконавчої влади, що гальмує започаткування комплексних програм соціальної та медико-психологічної підтримки осіб, які отримали ушкодження здоров’я через військові події.

Враховуючи повноваження місцевих рад, надано низку рекомендацій органам місцевої влади, зокрема:

• здійснити оцінку їх потреб за рахунок проведення опитувань співробітниками підпорядкованих служб та установ соціального захисту,
• розробити та затвердити програми (або передбачити окремі заходи) щодо надання медичних, оздоровчих, соціально-психологічних, реабілітаційних послуг цивільним особам, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, учасникам АТО/ООС та членам їхніх родин,
• вжити заходів з інформування даної цільової аудиторії про вже існуючі можливості отримання реабілітаційних послуг та соціальної допомоги в межах затверджених соціальних програм та інші.

Цей звіт продовжує тематичну серію видань під назвою «Реабілітація жертв конфлікту», яка присвячена захисту прав уразливих верств населення в умовах триваючого збройного конфлікту.

Серія, зокрема, містить такі звіти:

• Реабілітація жертв конфлікту. Чи пропонує держава щось, крім встановлення інвалідності та милиць?
• Аналітичний огляд «Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати громада Дніпра та Дніпропетровської області?»
• Аналітичний огляд «Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати громада Сум та Сумської області»
• Аналітичний огляд «Реабілітація жертв конфлікту. Що може запропонувати Донецька область?»

Аналітичний звіт підготовлений Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.